1 листопада відзначаємо видатну подію в історії української державності – 99-ту річницю створення Західноукраїнської Народної Республіки.  Це одна із небагатьох дійсно визначних дат в історії України на довгому шляху до здобуття незалежності.

Відразу після проголошення у Львові ЗУНР почалося будівництво молодої держави на західних теренах України – Галичині, Буковині, Закарпатті. Президентом ЗУНР було обрано Євгена Петрушевича, главою уряду – Державного секретаріату – Костя Левицького, затверджено тимчасовий Основний Закон ЗУНР, відповідно до якого визначалися  кордони, герб і прапор. Столицею ЗУНР спочатку був Львів, потім Тернопіль, а з січня 1919 року – Станіслав (тепер – Івано-Франківськ). А вже через три місяці на Софійській площі у Києві Директорія УНР проголосила Урочистий Акт Возз’єднання Західно-Української Народної Республіки та Української Народної Республіки в єдину соборну Українську державу.
Хоча ЗУНР проіснувала недовго, однак стала яскравою сторінкою героїчної боротьби українського народу за свою свободу та незалежність. Безумовно, події листопада 1918–го року стали символом невмирущої ідеї та виявом високого патріотизму і безмежної любові до свого народу, де українці вкотре показали щире прагнення жити у вільній демократичній суверенній державі.
Вшановуючи пам’ять творців Західноукраїнської Народної Республіки, ми повинні усвідомити, що приклад їхнього служіння Богові та Україні повинен й надалі залишатися взірцем для кожного з нас. Їхній приклад героїчної боротьби спричинив колосальне піднесення національної свідомості і через століття передався нашому теперішньому поколінню незламних борців за волю України: Героям Небесної Сотні та учасникам АТО. І сьогодні, в такий нелегкий для нашої держави час, цей приклад нагадує всім нам про потребу у єднанні та згуртованості, задля утвердження такої Української Держави, яка була мрією наших славних попередників для збереження її нашим нащадкам.