Андрій Чайковський народився 15 травня 1857 року у родині дрібного шляхтича в Самборі.

Активною і багатогранною була громадська діяльність Андрія Чайковського на наших теренах. На початку Першої світової війни Чайковський організовував набір до лав Легіону українських січових стрільців у Самбірському повіті. У 1915 році очолив «Комітет українців» міста Львова. Після встановлення української державності у 1918—1919 рр. став повітовим комісаром Самбірського повіту. Сам письменник вірив у майбутнє української держави, події 1919 року вважав за національну катастрофу.

Андрій Чайковський увійшов в українську літературу наприкінці XIX століття і працював на її ниві чотири десятиріччя. Його численні оповідання й повісті були високо оцінені Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським, Осипом Маковеєм. Він збагатив українську літературу творами, в яких реалістично показав галицьку дійсність, створив картини побуту різних верств населення краю.

Андрій Чайковський поставив перед собою завдання через свою творчу працю виховувати молоде покоління у любові до своєї країни, до її історії.