Руслана Ярему поховали у рідному селі
В останню дорогу захисника проводжали велелюдною громадою. Його тут дуже любили і поважали. Руслан був веселим і життєрадісним, світлою позитивною людиною. Понад усе любив свою сім’ю і Україну.
Як і багато чоловіків, Руслан їздив на заробітки за кордон, щоб забезпечити рідних усім необхідним. Та коли росія повтомасштабно вторглася в Україну, повернувся додому. Добровільно вступив до лав Збройних Сил. Боронив Батьківщину у складі 103-ї бригади територіальної оборони. Побратими згадують його як надійного товариша, доброго друга.
Руслан Ярема помер 11 вересня у Дніпровському шпиталі від смертельного поранення, яке отримав під час виконання бойового завдання. Сьогодні його поховали у рідному селі Ваньовичі з усіма військовими почестями. На прощання з Героєм, здається, зібралося чи не усе село.
“Тіло Руслана покинуло землю, та він житиме у нашій пам’яті, у серці кожного, хто любив його”, – зазначили священики під час поховання.
У Руслана залишилася мати, дружина та двоє дітей шкільного віку. Щиро співчуваємо горю рідних та близьких. Сил та мужності пережити важку втрату.
Вічна пам’ять та вічна слава герою!