Коли з працівником стався нещасний випадок поза межами підприємства, роботодавець повинен діяти відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру (затверджений постановою КМУ від 22.03.2001 № 270; далі — Порядок № 270):

Тобто, роботодавець зобов’язаний провести розслідування, навіть якщо потерпілий цього не бажає.

Щоб почати розслідування, достатня наявність лише одного з документів, вказаних у п. 11 Порядку № 270:

• заява потерпілого;
• листок непрацездатності (який і надав працівник, про що вказано у запитанні);
• довідка лікувально-профілактичного закладу.

Аналогічний висновок знаходимо і в судовій практиці:

За змістом справи, викладеною в Ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 02.03.2017 за справою № 464/2903/16, працівник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального ГУ ДФСУ позивався до роботодавця з позовними вимогами, серед яких було стягнення допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (третьою особою по справі також було залучено тервідділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; далі — Фонд), оскільки зі всіх наданих листків непрацездатності (які засвідчували непрацездатність позивача послідовними періодами) відповідач здійснив виплати за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності лише за одним із них.

Основу захисної позиції відповідача становить те, що позивач не звертався до відповідача щодо розслідування нещасного випадку невиробничого характеру, до листків непрацездатності не було додано необхідних документів, перелік яких встановлено Порядком № 270. Відтак, оплату за ними не проводили.

Проте матеріалами справи встановлено, що 24.10.2015 листки непрацездатності позивач надіслав цінним листом  з описом вкладення на адресу відповідача, які відповідач отримав.

З огляду на це, суди першої та апеляційної інстанції визнали позовні вимоги обґрунтованими, оскільки рішення про проведення розслідування та в подальшому нарахування допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю за листками непрацездатності приймають за наявності однієї з підстав, передбачених Порядком № 270, а саме: звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, листка непрацездатності або ж довідки лікувально-профілактичного закладу.

Так як позивач надіслав відповідачу належно оформлені листки непрацездатності (де було вказано про невиробничий характер отриманих травм), роботодавець мав розслідувати такий нещасний випадок невиробничого характеру.

Результати розслідування мають доказове значення для підприємства. Воно має довести, що нещасний випадок невиробничий, а отже, не пов’язаним із недоліками в організації праці. Важливі вони і для працівника — як доказ наявності усіх підстав, щоб ФСС надав йому допомогу з тимчасової непрацездатності.

Виробничий чи ні характер у нещасного випадку, що стався з працівником, часто вирішують судові органи. На рішення судів з цього питання істотно впливають обставини, за яких трапився нещасний випадок. За Порядком № 270 розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації і не використовувався в інтересах цієї організації (пп. 1 п. 3 Порядку № 270).

Чи був невиробничий нещасний випадок?

Деякі потерпілі, і ви маєте бути готові до цього, звертаються до суду з вимогою перекваліфікувати нещасний випадок із невиробничого у виробничий. Найчастіше так чинять працівники, які за характером виконуваної роботи не перебувають постійно на території роботодавця, а тому виконували вони під час настання нещасного випадку свої посадові обов’язки чи ні, встановити не так вже й просто. До цієї ж категорії справ належать ситуації, коли працівники виконували усні доручення керівництва, які не входять до кола їхніх повноважень, або ж у неробочий час.

Ось ще один з випадків судової практики:

Показовою є справа № 740/147/16-ц. За рішенням міськрайонного суду від 04.02.2016 працівник позивався до роботодавця із вимогою встановити факт нещасного випадку на виробництві та зобов’язати визнати недійсним і скасувати акт проведення розслідування нещасного випадку за формою НТ; зобов’язати відповідача скласти акт проведення розслідування нещасного випадку на виробництві за формою Н-1. Захисна позиція відповідача зводилася до того, що працівник самовільно поїхав у кафе, до того ж, службовий автомобіль він із колегами взяв без дозволу керівництва.

Дослідивши всі докази (посадові інструкції, медичну документацію, подорожні листи, показання свідків тощо), суд дійшов висновку, що перебування позивача у службовому автомобілі із колегами під час поїздки в обідню перерву у кафе та назад на роботу не було самовільним використанням автомобіля. Адже постраждалий був пасажиром; харчування саме у конкретному кафе — звичка працівників. Більше того, підприємство уклало договір із цим кафе на оплату харчування працівників, отже, фактично надало мовчазну згоду на поїздки працівників на обід. Із огляду на ці обставини, суд дійшов висновку, що дорожньо-транспортна пригода, яка трапилася із позивачем дорогою на роботу з кафе, спричинила нещасний випадок виробничого характеру. На підставі цього суд задовольнив позовні вимоги позивача.

Поверхневе дослідження обставин настання нещасного випадку у справі, описаній вище, спричинило конфлікт між працівником і роботодавцем, який розв’язував суд. Разом із тим, відповідно до судового рішення у дослідженні обставин настання нещасного випадку брали участь також представники територіального управління Держгірпромнагляду та міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності однієї з областей, які, як і роботодавець, не побачили у ситуації ознак нещасного випадку виробничого характеру.

А тому приходимо до висновку, що якісне розслідування нещасного випадку невиробничого характеру, детальне дослідження всіх обставин його настання вбереже роботодавця від зайвих втрат, як-то компенсація моральної шкоди працівнику, витрати на судове оскарження, правовий супровід тощо.

Як діяти, коли потерпілий не хоче співпрацювати з комісією

Якщо потерпілий відмовився брати участь у дослідженні обставин нещасного випадку та надавати пояснення, зверніться до інших джерел, передбачених п.7 Порядку № 270: листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу, свідчень очевидців, а за потреби — керівника органу (організації), на території чи об’єкті якого стався нещасний випадок. В акті за формою НТ згідно з дод. 3 до Порядку № 270 у такому разі вкажіть про категоричну відмову працівника надавати пояснення. Якщо працівник все ж погодився пояснити обставини, спонукайте його зробити це письмово.

Як зазначено вище, розслідування розпочинають, коли надійшов принаймні один із документів (передбачених п. 11 Порядку № 270), у якому вказано про невиробничий характер травми.

Відповідно до Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності (затверджена наказом МОЗ України, Мінпраці та соцполітики України, Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406) у листку непрацездатності у графі “причина непрацездатності” підкреслюють код 5 — “невиробничі травми”.

Якщо потерпілий на доказ своєї відсутності надав лише заяву про те, що із ним стався “невиробничий” нещасний випадок, а інші підтвердні документи про нещасний випадок відсутні, то керівник підприємства може скористатися правом (передбаченим п. 12 Порядку № 270) — продовжити строк розслідування(за загальним правилом його проводять протягом 10-ти календарних днів після утворення комісії), щоб детальніше встановити обставини нещасного випадку.

Чи обов’язково надавати Фонду акт за формою НТ?

Вимога представників Фонду обов’язково надавати акт за формою НТ на доказ невиробничого травматизму — НЕЗАКОННА, оскільки законодавство чітко визначає порядок і підстави для призначення відповідних виплат.

Допомогу з тимчасової непрацездатності надають застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання страхового випадку — тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.

Допомогу з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, Фонд виплачує застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності. Порядок та розмір виплат встановлює законодавство.

Перші 5 днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачує роботодавець у порядку, встановленому КМУ (пп. 1 ч. 1, ч. 2. 22 Закону № 1105).

Фонд також у своїх листах неодноразово роз’яснював, що обов’язкова наявність акта розслідування нещасного випадку невиробничого характеру при призначенні допомоги з тимчасової непрацездатності внаслідок травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, чинним законодавством не передбачена.

За потреби комісія із соціального страхування організації сама з’ясовує обставини та причини нещасного випадку, що стався з працівником, і приймає рішення про призначення або відмову у виплаті допомоги з тимчасової непрацездатності і фіксує це в протоколі засідання комісії. Акт за формою НТ відповідно до Порядку № 270 комісія не складає, оскільки це поза її компетенцією.

З п. 3 ч. 2 ст. 15 Закону № 1105 відомо, що під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних страхувальник зобов’язаний надавати посадовим особам Фонду необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки.

Отже, якщо у представників Фонду, що проводять перевірку, з’являться запитання щодо призначення допомоги з тимчасової непрацездатності за невиробничим нещасним випадком, комісія із соціального страхування надає протокол свого засідання про прийняття рішення про здійснення виплат та інші матеріали розслідування або ж акт за формою НТ (якщо його складали).

При захисті права застрахованої особи, яка отримала травму в робочий час, на матеріальне забезпечення комісія керується результатами розслідування нещасного випадку на виробництві (проведеного відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМ України від 30.11.2011 № 1232).

Якщо ж нещасний випадок визнали не пов’язаним із виробництвом, страхувальник складає акт за формою Н-5 або акт за формою НТ. Ці акти комісія із соціального страхування підприємства бере до уваги, коли приймає рішення про призначення матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду.

Наостанок хочу зауважити, що акт за формою НТ не є безпосередньою підставою для виплат Фонду, але він все ж є джерелом інформації про обставини настання нещасного випадку, причинно-наслідковий зв’язок між діями (бездіяльністю) працівника та отриманими травмами. Тому можемо рекомендувати роботодавцям не ігнорувати пряму вимогу Порядку № 270 про обов’язок провести розслідування, а ще звертаю увагу на листи Фонду “Про призначення допомоги у зв’язку із побутовою травмою” від 09.01.2009 № 04-06/Г-228з-3, “Надання допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з нещасним випадком невиробничого характеру” від 07.06.2016 №  2.4-46-920.