Кирило Трильовський народився 6 травня 1864 року в с. Богутині Золочівського повіту в сім’ї священика. Згодом родина переїхала на Покуття. Ходив до школи в Золочеві і Бродах, а до гімназії – в Золочеві і Коломиї. Потім навчався на правничому факультеті в Чернівцях, згодом у Львівському і Віденському університетах.

Докторат здав у Кракові, а адвокатський екзамен – у Львові.

В 1901 році відкрив свою канцелярію у Коломиї, потім – у Яблунові.

Ще в Коломийській гімназії утворив спеціальну бібліотеку і проводив пропагандистську роботу з розповсюдження творів Т. Шевченка, Куліша та ін.

Перший раз виступав на зборах у Кийданч в 1884 році. З того часу постійно займався народними справами, засновував по селах читальні, кооперативи, вів передвиборну агітацію.

В 1884 р. засновує разом з І. Кийваном та І. Сандуляком першу читальню “Просвіти” в с. Карлів Снятинського повіту, а в 1904 р. – першу кооперативу “Народна спілка” в с. Спас. В Яблунові заснував товариство кредитове, філію “Сільського господаря” та спілку для збуту худоби у Гвіздці, яку очолив Трачук Стефан.

Як діяч радикальної партії К. Трильовський постійно виступав з рефератами, доповідями в усіх селах Коломийського та Снятинського повітів (Гвіздець, Кути, Яблунів, Яворів), в окремих селах на Буковині і в околицях Станіслава. В 1896 році в Снятині заснував бібліотечне товариство “Наука”. Всього за життя Трильовський, як публіцист і журналіст, під своїм прізвищем і псевдонімами (Клим Обух, Гайдамака, Кирило Приятель, Радикал, Січовий Батько, Снятинчук та ін. опублікував до 1800 статей у різних часописах, та видав до 80 популярних книжок і брошур, серед яких і такі, як “Про велику французьку революцію” (Коломия, 1913 р.), “Боротьба італійців за свободу та соборність” (Коломия, 1928 р.) та ін.

Писав поезію. Видав збірку “Вперед” (1888 р.).

Але найбільше проявив себе К. Трильовський як засновник і організатор спортивно-пожежних товариств під назвою “Січ”. Згодом ці товариства набули великої популярності і відіграли велику роль в національній активізації українського селянства в Галичині та на Буковині.

Для координації січового руху був створений 9 квітня 1908 р. Головний Комітет Січовий у Станіславі. Його головою став К. Трильовський, заступником селян, діяч радикальної партії Іван Сандуляк з Карлова, секретарем – Іван Чупрій з Печеніжина, скарбником – адвокат Микола Лагадинський з Делятина.

У 1920 в. він переїжджає на Закарпаття, де засновує кілька “Січей”, а потім до Відня, де був членом Кодифікаційної комісії в уряді ЗУНР.

В 1927 р. повертається з еміграції, поселяється в Коломиї, а працює адвокатом у Гвіздці.

Більшовицька окупація Західної України під гаслом “возз’єднання” була для нього важким ударом. Трильовського та його однодумців тягають до НКВД на допити, лише чудом він врятувався від арешту та депортації на Сибір. Помер Кирило Трильовський 19 жовтня 1941 р. Похований в Коломиї.

Могила К. Трильовського. м. Коломия м. Коломия

Ось такий життєвий шлях Кирила Трильовського нашого земляка, відомого діяча, який все життя проводив просвітню працю серед селянства і здобув собі безсмертну славу як організатор “Січей” в Галичині.

Відділ з питань інформаційної політики

та зв’язків з громадськістю