Трудове  законодавство не дозволяє допускати працівника до роботи без належним чином оформленого трудового договору (на цей час таким документом може вважатися наказ про прийняття на роботу, з яким ознайомлений працівник). Крім того роботодавець в обов’язковому порядку має подати до органів Державної фіскальної служби повідомлення про прийняття працівника на роботу із зазначенням дати наказу про прийняття на роботу та дати початку роботи. Слід нагадати, що у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору на роботодавця може бути накладено штраф в розмірі 30 мінімальних заробітних плат ( на сьогодні це 125190 грн.)

Досить часто роботодавець та працівник домовляються про так зване «стажування», що має на меті випробування та навчання працівника на робочому місці. Проте з юридичної точки зору випробування та навчання працівника на робочому місці та стажування-це «дві великі різниці». Те, що більшість із роботодавців називають стажуванням є звичайним випробувальним терміном в розумінні діючого в Україні Кодексу законів про працю.

Проходження стажування при прийнятті на роботу законодавчо передбачено лише для певних категорій осіб: державних службовців, майбутніх адвокатів, лікарів, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Стажування або дублювання також проводиться, як правило, під час професійної підготовки на право виконання робіт підвищеної небезпеки у випадках, передбачених нормативно-правовими актами з охорони праці.

Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання) визначаються керівником підприємства відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці. Тривалість стажування (дублювання) залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника і становить  не менше 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести змін.

Якщо ж посада працівника не відноситься до перелічених вище категорій, то такий працівник має бути прийнятий на роботу («оформлений») за правилами КЗпП,  у разі необхідності – із випробувальним терміном. Причому умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. І тут слід бути уважними, бо деяким категоріям осіб випробування при прийнятті на роботу не встановлюють взагалі (ч. 3 ст. 26 КЗпП), а саме без випробування приймаються:

особи, які не досягли вісімнадцяти років; молоді робітники після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молоді спеціалісти після закінчення вищих навчальних закладів; соби, звільнені у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи; особи, обрані на посаду; переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; ооби, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; вагітні жінки; одинокі матері, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців; особи на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщені особи.

Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

Загальний випробувальний термін не має перевищувати 3 місяців, для робітників- 1 місяць. Якщо на підприємстві діє профспілкова організація, то за погодженням із такою профспілковою організацією випробувальний термін не має перевищувати 6 місяців.

І тут маємо зазначити головне:  стажування має безпосереднє відношення до навчання та освіти, а випробування має відношення до відповідності працівника тій роботі, на яку він прийнятий.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» та ст. 51 Закону України «Про освіту» визначено, що особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на трудову діяльність у позанавчальний час.

Так, студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем “кваліфікований робітник”, “молодший спеціаліст”, “бакалавр”, “спеціаліст” та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.

При цьому метою стажування є як раз набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов’язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій.

Більше того, якщо ви приймаєте особу на стажування, то ви маєте укласти з нею договір про стажування, типова форма якого затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 16.01.2013 р. Кожний договір з навчальним закладом на стажування має потягнути за собою оформлення студента до роботодавця на стажування та оформлення йому трудової книжки (ст. 48 КЗпП України), оплату заробітної плати та нарахування на оплату всіх необхідних внесків.

Не зайвим буде в цьому випадку ознайомитися із Порядком укладення такого договору

Строк стажування за таким договором не може перевищувати 6 місяців.

У підсумку роботодавець має пам’ятати наступне:

1. Без належного повідомлення ДФС про прийняття на роботу працівника кожний роботодавець під загрозою штрафу.
2. Якщо приймаєте студента на стажування, маєте оформити йому трудову книжку, платити заробітну плату та відповідні внески.
3. Усі особи, яких ви приймаєте на так зване «стажування» (якщо це не державні службовці, майбутні адвокати, нотаріуси або лікарі) насправді приймаються на роботу із випробувальним терміном. Якщо ваш працівник скаже при перевірці: «я- стажер (стажист)»,- це не звільняє вас, як роботодавця, від необхідності оформлення трудових відносин, оформлення трудової книжки, сплати заробітної плати та відповідних внесків.
4. Не впевнені у працівнику – маєте три шляхи вирішення проблеми:

– укладайте цивільно-правовий договір на виконання разової роботи,

– приймайте на роботу із випробуванням,

– шукаєте того, хто буде відповідати всім вашим вподобанням, причому інколи цей шлях- найскладніший.

С. Малецький, страховий експерт з охорони праці Самбірського

відділення УВД ФСС України у Львівській області

 М. Сапіга, головний спеціаліст з охорони праці

Самбірського міськвиконкому