Товчемо воду в ступі
У середу міський голова Юрій Гамар вже вкотре зустрівся з медиками. Прикро, але представники районної ради та райдержадміністрації цю зустріч проігнорували.
Одразу зауважу, що конструктивної розмови не вийшло. Складається враження, що окремі представник медперсоналу лікарні чують лише те, що хочуть почути. І ніякі аргументовані відповіді ні Юрія Петровича, ані в.о. начальника фінансового управління Галина Кроляк до уваги не бралися. Місто, як співзасновник ЦРЛ, помісячно фінансує медиків за рахунок субвенції з держбюджету. Згодом депутати проголосували за те, щоб виділити ще декілька мільйонів з міського бюджету на погашення заборгованості медикам. То ще й винною чомусь є міська рада. А те, що районна рада, теж співзасновник, не розрахувалась із своїми боргами за тепло ще з минулого року, не говорячи вже про дивні розподіли субвенційних коштів між медичними закладами району, то це нічого. Так має бути. Понад два мільйони минулорічних боргів спробували перекинути на місто. І частково це вдалося. Самі ж виплатили трохи більше 380 тисяч. Мільйон довелось виплатити з міського бюджету. Щодо медичної субвенції, то із виділених понад 25 мільйонів, самбірські медики отримали лише два. Район вперто не платить за пролікованих – а це ще декілька мільйонів.
Єдина втішна новина – з державного бюджету область отримала понад 30 мільйонів медичної субвенції. З них 7 мільйонів дісталося місту. Тож вдасться частково розрахуватись з медиками. Що робити далі? Відповідь очевидна – конструктивна розмова та злагоджені дії. Звісно, є вагоміший чинник – страйк. Хочеться сподіватися, що до цього не дійде.
Дмитро ЦЕКОТ