Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Закон України «Про охорону праці» введено в дію 24 листопада 1992 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 14 жовтня 1992 року № 2695-ХІІ0 який визначає основні положення реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Згідно Закону України «Про охорону праці», ст.18 «Навчання з питань охорони праці», працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з наданням першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно- правових актів з охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

Щодо необхідності проведення навчання з питань охорони праці працівникам, які виконують роботи на копіювальних та розмножувальних машинах.

Ст.18 Закону України “Про охорону праці” визначено, що працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно- правових актів з охорони праці.

Навчання з питань охорони праці регламентується Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованим в МЮ України 15.02.2005 за № 231/10511 (далі – Типове положення).

Відповідно до п. 114 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в МЮ України 15.02.2005 за № 232/10512, роботи на копіювальних та розмножувальних машинах є роботами з підвищеною небезпекою.

У Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 1 “Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності. Професії керівників, професіоналів, фахівців, та технічних службовців. Технічні службовці”, визначено вимоги до працівників за професією “Оператор копіювальних та розмножувальних машин”.

Завдання та обов’язки.

Оператор копіювальних та розмножувальних машин ІІ категорії виконує копіювання оригіналу на папір або формну пластину на копіювальних та розмножувальних електрографічних апаратах і машинах різних систем та конструкцій. Установлює режим копіювання, збільшення копій, розмножує їх з формних пластин або плівок, перевіряє якість копіювання. Розбирає і вирівнює видруковані листи з оригіналом, зшиває комплект на дротошвейній машині. Готує устаткування та матеріали до роботи, регулює устаткування в процесі роботи і чистить його. Веде встановлену документацію.

Повинен знати.

Види копіювальних та розмножувальних електро-графічних машин, принцип дії та правила їх експлуатації; правила встановлення режиму копіювання; будову та правила експлуатації аркушопідбірних і дротошвейних машин; правила ведення документації.

Кваліфікаційні вимоги.

Повна загальна середня освіта та професійно- технічна освіта або повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві.

Згідно з додатком 2 до постанови КМ України від 17.11.1997 № 1290, оператор копіювальних та розмножувальних машин, електрограф, безпосередньо зайняті на електрографічних репродукційних апаратах, відносяться до списку виробництв, робіт, професій і посад, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (розділ ХХІІ. Робота з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань).

Таким чином, враховуючи вимоги до відповідних працівників, роботи на копіювальних та розмножувальних машинах є роботами з особливим характером праці і відповідно до пункту 114 Переліку робіт з підвищеною небезпекою віднесено до робіт, виконання яких потребує щорічного навчання і перевірки знань відповідних нормативно-правових актів з питань охорони праці посадовими особами та іншими працівниками, безпосередньо зайнятими на таких роботах (розділ 4 Типового положення).

Що стосується навчання з питань охорони праці під час виконання робіт на офісних ксерокопіювальних апаратах настільного типу слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.13 Закону України “Про охорону праці” роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці і несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Роботодавець організовує проведення аудиту охорони праці та лабораторних досліджень умов праці.

Питання щодо шкідливості і небезпечності робіт на офісних копіювальних апаратах настільного типу в конкретних виробничих умовах може бути встановлено за результатами атестації робочих місць за умовами праці у Порядку, визначеному постановою КМ України від 01.08.1992 № 442 та Методичними рекомендаціями щодо проведення робочих місць за умовами праці, які затверджені Мінпраці та МОЗ.

Атестація робочих місць за умовами праці передбачає установлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією.

Результати атестації використовуються роботодавцем для визначення пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством.

Відповідальність за своєчасне і якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

На підприємствах на основі Переліку робіт з підвищеною небезпекою, з урахуванням специфіки виробництва роботодавцем розробляється і затверджується відповідний перелік з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібно проводити щороку спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Враховуючи вищезазначене та відповідно до вимог Типового положення роботодавцю надано право, з урахуванням системи управління охороною праці та проведення оцінки ризику на підприємстві, приймати рішення про доповнення Переліку робіт з підвищеною небезпекою, згідно з яким працівники повинні проходити спеціальне навчання з питань охорони праці.