Тютюнопаління в наш час становить одну з найсерйозніших медикосоціальних проблем. Всі форми споживання тютюну, включаючи паління сигарет, сигар, трубок, жувального або нюхального тютюну, а також вплив продуктів його згоряння на тих, хто не палить (пасивне або вимушене паління), значно підвищують захворюваність і передчасну смертність, що спричиняються більш як 20 різними хворобами.

Більшість досліджень показали, що ризик виникнення захворювань залежить як від кількості випалюваних сигарет, так і від тривалості паління.

В Україні тютюнопаління є опосередкованою причиною кожного п’ятого випадку смерті осіб віком понад 35 років. В наш час не існує поняття безпечної сигарети або безпечного рівня паління.

Паління сигарети здійснює на організм людини негайний вплив  та довгострокові ефекти. Негайний вплив є наслідком збільшення рівня адреналіна в крові і полягає у збільшенні частоти серцевих скорочень на 30%, артеріального тиску – на 5-10 мм рт. ст., уповільнення периферичного кровообігу, яке спричиняє зниження температури верхніх і нижніх кінцівок. Довгострокові медичні ефекти пов’язані з смолами, які містять 43 канцерогена й коканцерогена і спричиняють злоякісні захворювання; окисом вуглецю та окисними газами, які сприяють розвитку серцево-судинних захворювань; подразнюючими засобами і ціанистим воднем, які обумовлюють виникнення бронхіту та емфіземи. Нікотин, як такий, не відіграє провідної ролі у розвитку захворювань, однак, з ним пов’язано виникнення залежності від нікотину, яка підтримує споживання тютюну і перешкоджає відмові від паління.

Смертність від серцево-судинних захворювань серед курців в 2 рази вища, ніж серед тих, хто не палить. Паління на 30-40% обумовлює смертність від ішемічної хвороби серця. Несмертельний інфаркт міокарда у чоловіків, що палять, в 30-49 років виникає в 5 разів, в 50-59 років – в 3 рази, а в 60-79 років – в 2 рази частіше, ніж у тих, хто не палить. У жінок, які палять і застосовують оральні контрацептивні засоби, ризик розвитку мозкового інсульта, в 20 разів вище ніж у жінок, що не палять. Паління спричиняє 30% всіх випадків смерті від онкологічних захворювань і 90% всіх випадків захворювання раком легень. Зростання поширеності паління серед жінок призвело до того, що в деяких країнах рак легень, як провідна причина смерті від онкологічних захворювань у жінок, випередив рак молочної залози. Тютюнопаління також істотно збільшує ризик розвитку інших форм рака: ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, підшлункової залози, нирок, сечового міхура, шийки матки. У курців в 5-8 разів частіше розвиваються хронічні обструктивні захворювання легень. Серед курців і членів їх сімей значно частіше, ніж серед тих, хто не курить, відзначається високий рівень імуноглобуліну Е, що свідчить про високу алергічну готовність цих індивідів. Діти курців мають значно гірші імунологічні показники і тому вони більш схильні до частих вірусних та бактеріальних інфекцій.

Паління негативно впливає на ендокринну систему, особливо жіночу. У жінок, які курять, частіше виникають аменорея, кровотечі, зниження ecтpoгенів в крові, рання менопауза. У 15-30% жінок, які курять, діагностується дифузно-токсичний зоб. Кумулятивним впливом хронічної тютюнової інтоксикації є зменшення очікуваної тривалості життя: 35-річна жінка, що палить, проживе на 5 років, а 35-річний чоловік, що палить, – на 7 років менше, ніж їх однолітки, які не палять. Україну відносять до країн з високою розповсюдженіcтю паління. В наш час палять 51 % чоловіків працездатного віку в міській і 60% – в сільській місцевості. 3а 20-річний період поширеність паління серед міських жінок працездатного віку зросла від 5 до 20%. 3а даними ВООЗ Україна в абсолютних цифрах знаходиться на 17 місці серед ycіx країн по споживанню сигарет, що складає 1,5% всіх сигарет у світі. В той же час, населення України складає не більше 0,85% населення 3емлі. Якщо в усьому світі на кожну людину припадає в середньому 870 випалюваних за рік сигарет, то в Україні – 1500-1800 або біля 4,5 сигарети в день, тобто приблизно в 2 рази більше, ніж в середньому на земній кулі. В наш час в Україні нараховується майже 9 мільйонів активних курців, які складають третину всього працездатного населення країни. Істотно поліпшити здоров’я цієї величезної кількості людей можливо без залучення значних матеріальних витрат, впливаючи лише на один фактор – паління.

Тютюнозалежність – хронічне захворювання, що потребує лікування. Досвід багатьох країн, які досягли значних успіхів у зниженні захворюваності і смертності від хронічних неінфекційних захворювань, довів, що саме зменшення поширеності паління вірогідно позитивно впливає на показники здоров’я. Працівники первинних структур охорони здоров’я – терапевти, сімейні лікарі, фельдшери, медичні сестри – найчастіше контактують з пацієнтами, тому без їх активної участі у профілактиці і лікуванні паління неможливо досягти поставленого ВОО3 для всіх країн завдання – збільшити кількість осіб, що не палять, до 80% і зменшити споживання тютюну на 50%.В наш час існують ефективні засоби, що дозволяють подолати цю залежність і досягти певної відмови від паління.

Профілактика тютюнопаління повинна бути комплексною і включати всі наступні заходи:

1.Не подавайте дитині приклад. Якщо ви курите, то ваша дитина з величезною часткою ймовірності рано чи пізно візьме в руки сигарету. Тому вам потрібно кинути пагубну звичку. Крім того, важливі і зворотні заходи: подайте дитині позитивний приклад, шляхом занять спортом та фізкультурою.

2.Інформування. Дуже важливо говорити дітям про куріння, а не намагатися повністю вберегти їх від усякої інформації. Ви повинні детально роз’яснити дитині про негативні наслідки куріння.

3.Пропаганда здорового способу життя. Від куріння, алкоголізму та наркоманії є тільки одна серйозна альтернатива – здоровий спосіб життя. Пропагуючи спорт та фізкультуру, ви можете убезпечити підростаюче покоління від попадання в лапи шкідливої ​​залежності. Як вже було сказано вище, для дітей та підлітків дуже велику роль грає навколишнє середовище та люди, які їх оточують. Чим здоровіше суспільство, тим здоровіші виростуть і вони.

4.Заборона тютюнової реклами. У багатьох країнах подібні заходи вже активно застосовуються, тому побачити у вільному доступі рекламу сигарет майже неможливо. Це призводить до того, що у дитини не виникає зайвого інтересу до тютюну. Крім того, деякі держави забороняють навіть вільно викладати сигаретні пачки в продажу, а на самих пачках зображуються наслідки куріння у вигляді різних захворювань.

5.Заборона на продаж сигарет дітям до 18 років. Це міра, яку давно прийняли всі країни світу. На жаль, багато несумлінних продавців дозволяють собі продавати сигарети дітям заради особистої вигоди, а також є такі дорослі, які на прохання дітей самі покупають для них цигарки.

6.Заборона на куріння в громадських місцях. Ще один корисний антитютюновий закон, який останнім часом працює і в Україні. Завдяки йому, діти не тільки уникають негативного прикладу, а й люди без пагубної звички не страждають від пасивного куріння.

Профілактика тютюнопаління серед підлітків – це не тільки профілактика нікотинової залежності, а й збереження здоров’я всієї нації, це реальна можливість збільшити тривалість життя, запобігти розвитку поширених захворювань серцево-судинної системи, хронічних бронхо-легеневих захворювань, раку легенів та інших хвороб.

                                                                     Відділення  епідеміологічного нагляду (                 .                                                                    спостереження ) та профілактики  неінфекційних захворювань

      .