Історія Самбора: розповідають архівні документи
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
про реорганізацію влади у місті Самборі та Самбірському районі
в 1988 – 1994 роках
За часів СРСР, до 1988 року, на території міста і району діяли відповідно дві Ради народних депутатів: Самбірська міська і Самбірська районна Рада народних депутатів.
1988 рік. В республіках СРСР з наростаючою швидкістю розгортаються національно-визвольні рухи. Компартійний апарат намагається контролювати ситуацію на місцях, особливо в Західній Україні, зокрема у Львівській області. Як наслідок, під видом просування «горбачовської перестройки», 20 вересня 1988 року вийшла спільна постанова Центрального Комітету Компартії України (ЦК КПУ) і Ради Міністрів Української РСР № 286 «Про схему управління народним господарством Львівської області», яка передбачала укрупнення (об’єднання) органів управління, що виконують споріднені функції, скорочення чисельності апарату на обласному і районному рівнях.
29 жовтня 1988 року Самбірська міська Рада народних депутатів на 7-ій сесії ХХ скликання прийняла рішення «Про об’єднання Самбірської міської та Самбірської районної Рад народних депутатів», яким дала згоду на об’єднання Самбірської міської та Самбірської районної Рад народних депутатів в єдиний орган державної влади Самбірську міську Раду народних депутатів (архівна справа № 1718, арк. 299). Аналогічне рішення було прийняте на сесії районної Ради.
14 листопада 1988 року вийшов указ Президії Верховної Ради УРСР «Про об’єднання Самбірської міської та Самбірської районної Рад народних депутатів Львівської області», яким ці дві Ради було об’єднано в одну Самбірську міську Раду народних депутатів, а Самбірський район передано в адміністративне підпорядкування Самбірській міській Раді народних депутатів (що не означало ліквідацію району). Об’єднання відбулося механічно, вибори не проводились.
2 листопада 1989 року Самбірська міська Рада народних депутатів на 12-ій сесії ХХ скликання прийняла рішення «Про роз’єднання Самбірської міської Ради народних депутатів», яким вирішила клопотати перед Президією Верховної Ради України про доцільність роз’єднання Самбірської міської Ради народних депутатів на міську і районну Ради народних депутатів, оскільки робота об’єднаної Ради виявилась неефективною на господарських і соціально-культурних об’єктах району, більша увага приділялася розвитку міста (архівна справа № 1777, арк. 19).
В березні 1990 року відбулися перші в історії радянської України альтернативні вибори до Верховної Ради і до місцевих Рад (І тур – 04.03.1990, ІІ – 18.03.1990), які супроводжувались запеклою конфронтацією між старою комуністично-радянською номенклатурою та молодим опозиційним демократичним блоком. До Верховної Ради майже чверть мандатів отримала проукраїнська опозиція.
До Самбірської міської Ради народних депутатів І-го демократичного скликання (об’єднаної) було обрано 150 депутатів, з них 65 – безпартійних, серед яких були представники РУХу, товариства «Просвіта» (близько 54 депутати), і 85 – членів комуністичної партії (КПРС) – в основному це були обрані в сільських округах голови колгоспів, керівники підприємств, навчальних закладів, їх заступники, голови і секретарі виконкомів місцевих рад, голови профкомів. Частина так званих депутатів-аграрників підтримувала демократичні перетворення, про що свідчило голосування на сесіях міської Ради.
16 квітня 1990 року вийшов указ Президії Верховної Ради УРСР «Про відновлення в Самбірському районі Львівської області районних органів державної влади і управління», яким скасовано указ від 1988 року про об’єднання. Однак, вибори вже відбулися і цей указ про відновлення не був реалізований.
На той час статус міської Ради як об’єднаної, давав змогу демократичним силам контролювати ситуацію і в місті, і в районі. (В протилежному випадку, відокремлена районна Рада складалася б з голів колгоспів і інших партійних функціонерів та приймала б вигідні для них рішення. Це був би крок назад).
В грудні 1990 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про місцеві Ради народних депутатів і місцеве самоврядування», який передбачав можливість об’єднання однойменних адміністративно-територіальних одиниць, що мали спільний адміністративний центр в одну, тобто підтвердила законність об’єднаної Ради.
Лютий 1991 року – ліквідація двоголів’я: замість голови Ради і голови виконкому – обрання одного голови.
Грудень 1991 року – вибори Президента України та референдум про підтримку державної незалежності.
6 березня 1992 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Представника Президента України», яким ввела в державі інститут Представника Президента на обласному та районному рівнях. В містах та містах обласного значення Представник Президента не призначався.
З 20 березня 1992 року почала формуватися Самбірська районна адміністрація (завершалось формування приблизно у липні).
26 березня 1992 року Верховна Рада України прийняла новий Закон «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», який знову продублював право однойменних адміністративно-територіальних одиниць об’єднуватися в одну.
Виникло законодавче протиріччя: побудова системи виконавчої влади суперечила організації місцевого самоврядування.
9 квітня 1992 року вийшов Указ Президента України «Про призначення Представника Президента України у районі і місті». Представником Президента у Самбірському районі і місті Самборі став Попадюк Зорян Володимирович.
12 травня 1992 року Самбірська міська Рада народних депутатів на 8-ій сесії І-го демократичного скликання прийняла ухвалу «Про зміну статусу депутатів Самбірської міської Ради народних депутатів», якою змінила назву Ради на Самбірську районно-міську (райміську) Раду народних депутатів з єдиною адміністрацією Представника Президента України у Самбірському районі і місті Самборі (арх. справа № 2009, арк. 57).
14 травня 1992 року Президент України відмінив Указ про призначення Представника Президента у Самбірському районі і місті Самборі і призначив Попадюка З.В. Представником Президента у Самбірському районі (без міста).
21 липня 1992 року Самбірська райміська Рада народних депутатів на 9-ій сесії І-го демократичного скликання прийняла ухвалу «Про делегування повноважень Самбірській держадміністрації щодо виконавчо-розпорядчих функцій у м.Самборі», якою доручила голові Ради укласти договір з Представником Президента у Самбірському районі про здійснення повноважень щодо виконавчо-розпорядчих функцій у м.Самборі (арх. справа № 2051, арк. 96). Договір був укладений 28 липня 1992 року.
Таким чином, міськвиконком, як виконавчий орган, припинив свою діяльність. Останнє засідання виконкому міської Ради відбулося 23 квітня 1992 року.
Розпорядження Представника Президента України у Самбірському районі за 1992-1993 роки (в т. ч. з питань життєдіяльності міста) зберігаються в архівному відділі Самбірської райдержадміністрації (м.Самбір, вул.Мазепи, 8).
Поступово між керівництвом Ради та Представником Президента і райадміністрацією виникли і посилились владні суперечки.
17 грудня 1992 року Самбірська райміська Рада народних депутатів на 11-ій сесії І-го демократичного скликання прийняла ухвалу «Про скасування ухвали 8-ї позачергової сесії від 12.05.92 р. «Про зміну статусу депутатів Самбірської міської Ради народних депутатів»», якою відновила попередню назву Ради – Самбірська міська Рада народних депутатів (арх. справа № 2053, арк. 74).
На 11-й сесії була прийнята ще одна реорганізаційна ухвала «Про розпуск виконавчого комітету міської Ради», яка ліквідувала виконавчий комітет, утворений Радою після виборів 1990 року, при цьому здійснення виконавчо-розпорядчих функцій у м.Самборі (стосовно життєдіяльності міста) поклала на голову міської Ради одноособово. Також ця ухвала зобов’язувала внести відповідні зміни до укладеного договору між Представником Президента у Самбірському районі і головою Самбірської міської Ради народних депутатів (арх. справа № 2053, арк. 75).
З того часу нормативно-правовими документами виконавчої влади стали розпорядження Самбірської міської Ради народних депутатів (до закінчення даної каденції у липні 1994 р.).
13 квітня 1993 року на 12-ій позачерговій сесії Самбірської міської Ради народних депутатів прийнято рішення «Про відновлення у м.Самборі міської Ради народних депутатів з виборчими округами від міста Самбора», яким поновлено на території м.Самбора Самбірську міську Раду народних депутатів з виборчими округами від № 1 до № 51 (це округи на території міста під час місцевих виборів 1990 року), а також міська Рада просить Верховну Раду України підтвердити дане рішення (арх. справа № 2057а, арк. 33).
Крім того, було прийнято рішення «Про підтримку листа міської Ради від 23.03.93 р. про розірвання договору з райдержадміністрацією щодо делегування виконавчо-розпорядчих функцій» (арх. справа № 2057а, арк. 38).
Однак, рішення про відновлення міської Ради зі складом лише міських депутатів було визнано незаконним як міським судом, так і Верховним Судом України.
В лютому 1994 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про формування місцевих органів влади і самоврядування». Було призначено провести вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних Рад, голів цих Рад одночасно з виборами Президента України 26 червня 1994 року. (Цим законом виведено з назви місцевої Ради слова «народних депутатів»).
24 лютого 1994 року на 13-ій сесії Самбірської міської Ради народних депутатів І-го демократичного скликання прийнято ухвалу «Про чергові вибори до місцевих Рад народних депутатів», в якій вирішено просити Верховну Раду України призначити вибори окремо до Самбірської міської Ради народних депутатів з повноваженнями на території міста Самбора та окремо до Самбірської районної Ради народних депутатів з повноваженнями на території Самбірського району (арх. справа № 2066, арк. 65).
21 березня 1994 року вийшла постанова Президії Верховної Ради України № 4056-ХІІ «Про вибори депутатів і голів Самбірської районної і міської Рад Львівської області», яка погодила проведення 26 червня 1994 року виборів депутатів і голови Самбірської міської Ради та депутатів і голови Самбірської районної Ради (арх. справа № 2086, арк. 1), що і було зроблено.
З 1994 року структура влади залишалася тривалий час відносно стабільною:
у місті Самборі – Самбірська міська Рада, голова Ради (далі – міський голова), виконавчий комітет;
у Самбірському районі – Самбірська районна Рада, голова Ради, представник Президента (далі – голова райдержадміністрації), райдержадміністрація, райвиконком (ліквідовано з 1995 року).
У 2015-2020 роках в Україні відбувалась адміністративно-територіальна реформа, яка завершилась місцевими виборами 25 жовтня 2020 року. Реформа полягала в:
- децентралізації (передача значних повноважень і коштів від центральних органів влади органам місцевого самоврядування);
- зміні адміністративно-територіального поділу.
Замість 11 тис. місцевих рад в Україні було сформовано 1 тис. 469 спроможних територіальних громад (які в основному об’єдналися добровільно, решта – в «примусовому» порядку були об’єднані або приєднані).
До Самбірської міської територіальної громади приєднали села Стрілковичі, Ваньовичі, Дубрівку (раніше вони складали Стрілковицьку сільську раду). Відбулась реорганізація Стрілковицької сільської ради шляхом приєднання в сектор «Стрілковицький старостинський округ» виконавчого комітету Самбірської міської ради, призначено старосту округу.
Документи постійного зберігання за період діяльності сільської ради 2015-2020 рр. передані для ознайомлення і використання в роботі в секретаріат Самбірської міської ради (рішення сесії) та у відділ забезпечення діяльності виконавчого комітету (рішення виконкому та розпорядження сільського голови). Документи з кадрових питань (особового складу) до 2020 року включно залишаються у старостинському окрузі. Крім того, в окрузі зберігаються документи колгоспів, які діяли на даній території.
Замість 490 районів в Україні утворили 136 нових районів. Слід наголосити, що основні повноваження рад районів перейшли на нижчий рівень (в ради територіальних громад) і вищий (в ради областей). Сьогодні ведеться дискусія про доцільність існування районних рад.
До нового Самбірського району увійшли: Самбірський район (в попередніх межах), місто Самбір, Старосамбірський район, Турківський район.
На нинішній день в Самбірському районі налічується 11 територіальних громад: Бісковицька, Боринська, Добромильська, Новокалинівська, Ралівська, Рудківська, Самбірська, Старосамбірська, Стрілківська, Турківська, Хирівська.
Оксана Мінкевич, начальник архівного
відділу Самбірської міської Ради
.