Нові правила охорони праці та трудових перевірок
Мінекономіки оприлюднило доопрацьований законопроект «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», яким пропонується запровадити нову національну систему запобігання виробничим ризикам. Проект Закону України “Про безпеку та здоров’я працівників на роботі” розроблено з метою формування нової національної системи запобігання професійним ризикам шляхом впровадження на законодавчому рівні ризикоорієнтованого підходу у сфері організації безпеки та здоров’я працівників та імплементації положень Директиви Ради 89/391/ЄЕС про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі (далі – Директива Ради 89/391/ЄЕС).
Ключова проблема, яку передбачається розв’язати, – застарілість та неефективність існуючого способу державного регулювання безпеки та здоров’я працівників.
Така ситуація обумовлена тим, що існуюча система управління охороною праці на всіх рівнях у своїй основі функціонує за “реактивним“ принципом коригувальних дій, тобто реагування на наслідки нещасних випадків у вигляді видання державою нормативних актів, які передбачають правила безпечної поведінки при виконанні відповідних робіт.
Спосіб впливу на роботодавців базується на засадах адміністративного чи кримінального покарання за порушення встановлених державою правил чи приписів з безпеки. В той же час міжнародна практика свідчить, що роботодавець має бути більш самостійним у виборі найефективніших способів організації безпеки працівників та нести в першу чергу матеріальну (фінансову) відповідальність за якість такого вибору та ефективність визначеної ним політики безпеки.
Іншим негативним наслідком прямої державної регламентації правил виконання робіт і застосування устаткування стало накопичення значного обсягу в більшості випадків застарілих нормативно-правових актів з безпеки та гігієни праці. Почасти такі правила не відповідають реальним потребам в організації безпеки і носять формальний характер, лише створюючи додаткові підстави для притягнення роботодавця до відповідальності за їх порушення без будь-яких позитивних наслідків для безпеки в цілому та потерпілих працівників зокрема.
Запропоновані проектом підходи мають змінити принципи побудови системи, зокрема, з нинішніх «безпека праці» або «охорона праці» — на європейський «безпека працівника». Ключовим завданням політики має стати досягнення повного усунення або мінімізації ризиків для життя і здоров’я працівника.
Поряд з існуючою адміністративною та кримінальною відповідальністю, передбачається можливість покладення за рішенням суду на роботодавця матеріальної відповідальності за нанесення шкоди життю та здоров’ю працівника внаслідок недостатніх та/або неефективних заходів, вжитих роботодавцем. У такому разі роботодавець відшкодовуватиме Фонду соціального страхування витрати, понесені ним на виплати та послуги, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві.
Роботодавець, окрім обов’язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, може здійснювати страхування своєї відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю працівника внаслідок виконання ним своїх трудових обов’язків.
За порушення норм цього Закону роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
- використання робочого обладнання підвищеної небезпеки без його повідомної реєстрації, не проведення обов’язкових технічних оглядів — у розмірі однієї мінімальної зарплати за кожну одиницю такого обладнання;
- не інформування працівників щодо питань безпеки та здоров’я працівників на роботі, не проведення консультацій з працівниками та/або представниками працівників — у розмірі однієї мінімальної заробітної плати;
- не проведення обов’язкової атестації робочих місць за умовами праці — у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне робоче місце, щодо якого скоєне порушення;
- не проведення обов’язкового аудиту системи управління безпекою та здоров’ям працівників — у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;
- допущення працівника до виконання робіт підвищеної небезпеки без отримання дозволу або без здійснення додаткового страхування працівника відповідно до цього Закону — у розмірі, що дорівнює одноразовій допомозі, яка виплачується сім’ї потерпілого у разі його смерті внаслідок нещасного випадку на виробництві;
- не проведення обов’язкових медичних оглядів відповідно до законодавства або невиконання рекомендацій, наданих за результатами медичних оглядів, — у розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, щодо якого не проведено медичний огляд або не виконано його рекомендації;
- не проведення обов’язкового навчання працівників з питань безпеки та здоров’я працівників на роботі — у розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, щодо якого не проведено навчання;
- не забезпечення надання до медичної допомоги та/або не забезпечення евакуації працівників, яким загрожувала небезпека внаслідок аварії — у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожного такого працівника;
- не визначення (не призначення) уповноваженого з безпеки та здоров’я працівників — у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;
- не проведення оцінки професійних ризиків — у розмірі двох мінімальних заробітних за кожне робоче місце, щодо якого не проведено таку оцінку;
- не проведення розслідування нещасного випадку чи професійного захворювання — у розмірі десяти мінімальних заробітних плат за кожного працівника, щодо якого не проведено розслідування та ін.
Також проектом акта встановлюють обов’язки роботодавців щодо забезпечення безпеки та здоров’я окремих категорій працівників особливих категорій працівників (працівниць, які нещодавно народили, та працівниць, які годують грудьми; працівників, які не досягли 18-тирічного віку; працівників з інвалідністю), і передбачається обов’язок забезпечувати посилену увагу до захисту генетичного спадку працівників.
Захист генетичного спадку передбачає необхідність здійснення аналізу наявності на робочих місцях або в робочих зонах факторів, які можуть спричинити негативні спадкові генетичні наслідки у нащадків, чи вплинути на репродуктивну функцію чоловіків і жінок, їх ідентифікації, оцінки професійних ризиків та визначення заходів щодо їх усунення або мінімізації.
Таким чином, з прийняттям цього Законопроекту відбудеться запровадження за європейським прикладом системи мінімальних вимог щодо безпеки та здоров’я працівників, та регулярне здійснення роботодавцем оцінювання ризиків, які можуть виникнути на конкретному робочому місці, розробки і впровадження заходів щодо їх мінімізації або усунення, підвищення рівня захисту життя та здоров’я працівників та відповідальності роботодавців за створення належних умов праці та безпечного робочого середовища.
Страховий експерт з охорони праці Самбірського
відділення УВД ФСС України у Львівській області С. Малецький
Головний спеціаліст з охорони праці
Самбірської міської ради М. Сапіга