Щорічні додаткові відпустки працівників кухні у закладі освіти
Згідно зі ст. 7 Закону України “Про відпустки” від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, затвердженим постановою КМ України від 17.11.1997 № 1290 (додаток 1 до постанови; далі — Список № 1290-1).
Окремі професії, посади працівників закладів освіти передбачені розділом ХVII “Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога” Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (додаток 2 до постанови КМУ від 17.11.1997р. № 1290; далі — Список № 1290-2). Така відпустка передбачена ч.1 ст. 8 Закону про відпустки.
Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці надається лише тим працівникам, професії чи посади яких передбачені відповідним розділом Списків.
Сюди ж ми віднесемо й кухара, оскільки розділом ХХХІІІ “Загальні професії в усіх галузях господарства” Списку № 1290-1 передбачено позицію 77 “Кухар, який працює біля плити”. Тривалість щорічної додаткової відпустки кухаря може бути встановлена до 4 календарних днів (далі — к. д.).
Згідно з п. 5 Порядку застосування Списку виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, затвердженого наказом Мінпраці від 30.01.1998 № 16, працівникам, професії і посади яких передбачені в розділі “Загальні професії в усіх галузях господарства”, додаткова відпустка надається незалежно від того, в яких виробництвах чи цехах вони працюють, якщо ці професії і посади спеціально не передбачені у відповідних розділах або підрозділах Списку.
Отже кухар, який працює біля плити у закладі освіти, також має право на щорічну додаткову відпустку тривалістю до 4 к. д.
Конкретна тривалість відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. Атестація робочих місць за умовами праці має бути проведена відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 № 442.
Згідно з Випуском 65 “Торгівля та громадське харчування” Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 30.11.1999 № 918 (далі — Випуск 65 ДКХП), кухар, залежно від розряду:
- готує страви та кулінарні вироби масового попиту із застосуванням різних способів теплової кулінарної обробки;
- варить бульйони (м’ясні, м’ясо-кісткові, рибні, грибні) та супи (заправочні, пюреподібні, холодні, солодкі, молочні);
- готує різні види пасеровок та соуси на кістковому бульйоні і на молоці;
- готує другі страви з м’яса, риби, овочів, круп у вареному, тушкованому, запеченому, смаженому вигляді (м’ясо відварне, рибу відварну, смажену, парову, овочі фаршировані, запіканки з овочів, круп, молочні страви тощо);
- готує гарячі та холодні напої, солодкі страви.
Але ці вимоги аж ніяк не стосуються шеф-кухара, адже це інша професія. Так, відповідно до Випуску 65 ДКХП обов’язками шеф-кухаря є:
- керування виробничо-господарською діяльністю підрозділу із забезпечення ритмічного випуску якісної продукції власного виробництва у належному асортименті;
- розроблення рецептури нових страв;
- організація вивчення попиту споживачів з метою забезпечення різноманітного асортименту страв, кулінарних виробів;
- здійснення постійного контролю за технологією виготовляння їжі, нормами закладання сировини та додержанням санітарних правил;
- контроль правильної експлуатації технологічного устаткування, виробничого інвентарю, ваговимірювальних приладів;
- забезпечення раціональної організації технологічного процесу;
- контроль додержання працівниками правил охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни, виробничої та трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку тощо;
- проведення інструктажу з технології виготовляння їжі, робота з підвищення кваліфікації працівників.
Шеф-кухар повинен мати базову вищу освіту (бакалавр, молодший спеціаліст).
Отже, оскільки обов’язки кухара і шеф-кухаря різні, то і умови праці, тривалість часу знаходження біля плити, тобто у шкідливих умовах праці, теж різняться. Тож надавати щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці шеф-кухарю згідно з позицією 77 розділу ХХХІІІ Списку № 1290-1 не можливо.
Згідно зі ст. 23 Закону про відпустки оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники. В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел.
Окремо слід звернути увагу на те, що згідно з наказом Міносвіти і науки України “Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів” від 06.12.2010 № 1205 у школах, які організовують харчування учнів самостійно, передбачена посада “Підсобний робітник”.
Однак згідно з Випуском 1 “Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності” ДКХП, затвердженим наказом Мінпраці України від 29.12.2004 № 336, підсобний робітник:
- виконує підсобні та допоміжні роботи на виробничих дільницях та будівельних майданчиках, складах, базах, коморах тощо;
- виконує вивантаження, переміщення вручну та на візках (вагонетках) і укладання вантажів різних видів: рулонні матеріали, паркет у пачках, ящики, бочки, картон, папір, фанеру, пиломатеріали тощо, сипкі непиловидні матеріали (пісок, щебінь, гравій, шлак, вугілля, сміття, деревна тирса, металева стружка та інші відходи виробництва), скло, пляшки, пляшки з рідиною, вогненебезпечні та отруйні речовини тощо, пиловидні матеріали (розсипний цемент, мелене вапно, гіпс тощо);
- перевозить усі вантажі на візках, а також на підводах і санях із кінною тягою;
- підкочує колісний пар до верстатів для обточування і візків рухомого складу до локомотивів та вагонів;
- очищає території, дороги, під’їзні шляхи;
- прибирає цехи, будівельні майданчики та санітарно-побутові приміщення;
- миє підлогу, вікна, тару, посуд, деталі та вироби.
Підсобні робітники згідно з позицією 120 розділу ХХХІІІ “Загальні професії в усіх галузях господарства” Списку № 1290-1 мають право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, однак лише ті, які зайняті:
- обслуговуванням стаціонарного генератора; на роботах з хімсировиною, хімпродуктами, нафтопродуктами та технічним вуглецем (сажею); вантаженням та розвантаженням просочених антисептиками шпал, укладанням їх у стоси та складанням ланок — тривалість додаткової відпустки 7 к. д;
- безпосередньо у травильних, оксидувальних та гальванічних цехах (дільницях); вантаженням та розвантаженням вугілля, руди та мастил; безпосередньо у цехах та на дільницях виробництва виробів (деталей) з пластмас — тривалість додаткової відпустки 4 к. д.
Вочевидь, на кухні у закладі освіти вказані роботи не виконуються.
Водночас Національним класифікатором України ДК 003:2010 “Класифікатор професій”, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327, передбачена професійна назва робіт “Кухонний робітник” (код КП 9132).
Кваліфікаційна характеристика професії “Кухонний робітник” визначена Випуском 65 ДКХП. Завданнями і обов’язками кухонного робітника, передбачено, зокрема:
- доставку напівфабрикатів та сировини у виробничі цехи;
- відкривання бочок, ящиків, мішків з продуктами, відкупорювання скляних та жерстяних консервних банок;
- вивантаження продукції з тари;
- заповнення котлів водою та встановлення їх на плиту;
- доставку готової продукції до місця роздачі;
- вмикання електричних, газових котлів, плит, шаф, кип’ятильників;
- встановлення на підноси столових приборів, хліба, тарілок з холодними закусками, склянок з напоями;
- збирання харчових залишків.
Тому, назву професії працівника встановлено неправильно, тож її необхідно привести у відповідність залежно від галузевої належності і характеру виконуваних робіт.
Згідно з п. 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, МЮ, Мінсоцзахисту населення України від 29.07.1993 № 58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу виправлення виконує власник або уповноважений ним орган, який зробив відповідний запис.
Втім, оскільки Типові штатні нормативи загальноосвітніх навчальних закладів розроблені Міносвіти і науки України, то й відповідно лише міносвіти може внести зміни до штатних нормативів стосовно професії “Підсобний робітник” і приведення назви професії у відповідність до фактично виконуваних робіт у закладах освіти.
Зміна назви посади, у т. ч. у зв’язку з приведенням у відповідність до Класифікатора професій, кваліфікується як зміна істотних умов праці (ст. 32 КЗпП України). Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП.
Потрібно звернути увагу на те, що кухонний робітник права а ні на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, а ні на відпустку за особливий характер праці також не має, бо Списком № 1290-1 і Списком № 1290-2 цю професію не передбачено.
НОРМАТИВНА БАЗА
Закон України “Про відпустки” від 15.11.1996 № 504/96-ВР (із змінами та доповненнями)
Постанова КМУ “Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” від 01.08.1992 № 442
Постанова КМУ “Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці” від 17.11.1997 № 1290 (із змінами та доповненнями)
Наказ Мінпраці України, МЮ України, Мінсоцзахисту населення України “Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників” від 29.07.1993 № 58 (із змінами та доповненнями)
Наказ Мінпраці та соціальної політики України “Про затвердження Порядку застосування Списків виробництв, робіт, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці” від 30.01.1998 № 16, зареєстровано в Мін’юсті 30.01.1998 за № 57/2497 (із змінами та доповненнями)
Наказ Мінпраці та соціальної політики України “Про затвердження Випуску 1 “Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності” Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників” від 29.12.2004 № 336 (із змінами та доповненнями)
Наказ Міносвіти і науки України “Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів” від 06.12.2010 № 1205, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 за № 1308/18603
Випуск 65 “Торгівля та громадське харчування” Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 30.11.1999 № 918
Національний класифікатор України ДК 003:2010 “Класифікатор професій”, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327.
Головний спеціаліст з охорони праці | Микола Сапіга |