Трудовий договір це угода між працівником і працедавцем, відповідно до якої працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену цією угодою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядкові, а працедавець зобов’язаний виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечити умови праці, потрібні для виконання роботи, передбачені трудовим законодавством.

Під час укладання трудових договорів потрібно керуватися Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженим наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260. Цим Порядком затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю. Рекомендуємо з цієї форми прибрати рядки, які раніше заповнювалися центром зайнятості, оскільки під час прийняття на роботу реєструвати трудові договори в центрі зайнятості не потрібно.

Нумерацію укладених трудових договорів підприємець веде самостійно. Щоб не заплутатися, йому слід завести журнал реєстрації трудових договорів у довільній формі, у якому присвоювати номери. Трудовий договір оформляється виключно в письмовій формі.

Одним з істотних умов трудового договору є строк його дії.  Трудовий договір може бути:

• безстроковим, що укладається на невизначений строк;
• строковим, який укладається на певний строк, визначений за погодженням сторін.

Найчастіше строковий договір укладається під час прийняття працівника на сезонні роботи, для заміщення тимчасово відсутнього працівника або як випробувальний строк. У договорі слід підкреслити обраний вид строковості договору й за потреби зазначити строк його дії.

Згідно зі ст. 23 КЗпП строковий трудовий договір укладається в разі, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк, з урахуванням характеру майбутньої роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Строкові й безстрокові трудові договори укладаються відповідно до однієї типової форми, але в строкових договорах зазначаються строки й початку, і закінчення трудових відносин, а в безстрокових тільки строк початку, без зазначення строку закінчення. Під час укладання строкового трудового договору в трудовій книжці працівника запис про строк його дії не вноситься.

Основною особливістю строкового трудового договору є те, що в разі якщо такий договір не розірвати після закінчення строку його дії, він автоматично трансформується в безстроковий (ст. 39-1 КЗпП).

У трудовому договорі потрібно детально й чітко описувати обов’язки працівника. Працедавець зобов’язаний зазначити в трудовому договорі розмір щомісячної заробітної плати, який має бути не нижче, ніж законодавчо встановлений розмір.

У договорі також відображаються час початку й закінчення роботи, вихідні дні та тривалість щорічної оплачуваної відпустки (не менше ніж 24 календарні дні).

За погодженням сторін (як під час прийняття на роботу, так і пізніше) працівникові може бути встановлено:

• неповний робочий день (тобто зменшена тривалість щоденної роботи);
• неповний робочий тиждень (тобто зменшена кількість днів роботи);
• одночасне поєднання неповного робочого дня з неповним робочим тижнем.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень трудових прав працівників. Особи, що працюють на умовах неповного робочого часу, користуються такими ж правами, що й усі інші співробітники.

Для певних категорій працівників чинним законодавством передбачено запровадження скороченої тривалості робочого часу (ст. 51 КЗпП):

• для працівників віком від 16 до 18 років 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) 24 години на тиждень;
• для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень.

Крім того, законодавством установлено скорочену тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та ін.).

Скорочена тривалість робочого часу може запроваджуватися за рахунок власних коштів підприємця для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю.

Іншим працівникам скорочену тривалість робочого часу працедавець може визначати самостійно.  Це його право, а не обов’язок.

0Поняття «скорочена тривалість робочого часу» означає, що час, протягом якого працівник має виконувати свої трудові обов’язки, скорочується, але працівник у цьому разі має право на оплату праці в розмірі повного окладу.

Розпорядження про прийняття на роботу

Підприємцям у своїй діяльності рекомендується використовувати не накази, а розпорядження.  Розпорядження слід підготувати напередодні дати виходу працівника на роботу.

Наведемо приклад розпорядження про прийняття на роботу.

Фізична особа підприємець Савченко К. П.

Розпорядження № 2

від 15.01.2018 р.

1. Прийняти Марченко Світлану Василівну на посаду продавця-консультанта з окладом 3730 грн.
2. Оформити трудовий договір із 16.01.2018 р., у якому визначити умови праці (режим, права й обов’язки сторін тощо).
3. Марченко Світлані Василівні приступити до роботи 16.01.2018 р.

ФОП Савченко К. П. ________________

З розпорядженням ознайомлена Марченко С. В. ________________

Повідомлення ДФС

Повідомлення має подавати підприємець до податкової за місцем обліку до початку роботи працівника відповідно до укладеного трудового договору.  Тобто повідомлення надається кожного разу тоді, коли приймається працівник.  Подавати його можна одним із таких способів:

• засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису;
• на паперових носіях, разом із копією в електронній формі;
• на паперових носіях, якщо трудові договори оформлені не більше ніж із 5 особами.

Форма повідомлення нескладна, заповнити її неважко. У ній потрібно відобразити:

• прізвище, ім’я, по батькові працівника;
• реєстраційний номер облікової картки підприємця;
• реєстраційний номер облікової картки працівника (графа 5);
• номер і дату розпорядження про прийняття на роботу (графи 7 і 8);
• дату початку роботи (графа 9).

У таблиці повідомлення передбачено графу 4, у якій проставляється категорія працівника: 1 наймані працівники з трудовою книжкою;  2 наймані працівники без трудової книжки.  Наявність цієї графи свідчить про те, що про прийнятих працівників-сумісників підприємці також мають повідомляти орган ДФС.

Датою початку роботи вважається дата, зазначена в графі 9 повідомлення.  Ця ж дата повинна бути зазначена і в трудовому договорі, і в розпорядженні як дата початку роботи.

Головний спеціаліст відділу з питань

праці управління економіки

Манько Марія