Історія
У 1941 року у Кракові відбувся Другий великий збір Організації українських націоналістів. Головною метою збору було утвердження ідей українського націоналізму і постанов, що стосуються політичного, військового, економічного та соціального життя на українських землях. Крім цього, Другий великий збір постановив щороку, 23 травня, святкувати День героїв.
Наголошується, що травень було обрано для святкування у зв’язку з тим, що саме в цьому місяці пішли з життя лідери й ідеологи українського націоналістичного руху.
3 травня 1924 помер один із співавторів ідейних засад українського націоналізму Микола Міхновський. 25 травня 1926 у Парижі загинув один із лідерів української революції 1917-21 років Симон Петлюра. 23 травня 1938 року в Ротердамі вибух бомби обірвав життя організатора українського націоналістичного руху Євгена Коновальця.
До 1991 року свято святкувалося підпільно, з проголошенням незалежності України захід почав набувати популярності. Станом на 2019 рік День героїв досі не є офіційним державним святом.
За останні роки до списку героїв додалися учасники Революції гідності і українці, які здійснили подвиг в районі бойових дій на Донбасі.
Біля меморіалу новітніх Героїв, поховані 9 наших земляків, які віддали життя під час виконання бойового завдання : це Юричко Володимир, Драбик Ярослав, Бежинар Дмитро, Вислоцький Тарас, Дорошенко Володимир, Струсь Андрій, Демковський Дмитро, Борита Василь, Бжостовський Ігор. Наш земляк Суський Вадим похований у м.Славута.
Також тут поховані бійці, які померли повернувшись з війни (6 бійців): Маринович Микола, Кузьо Юрій, Шевців Іван, Юрків Віктор, Спринський Роман, Зайцев Юрій, Войтович Олег.
Вічна пам’ять і низький уклін нинішніх і прийдешніх поколінь.
Слава Україні! Героям Слава!