Охорона праці і температурний режим у медичному закладі
Охорона праці в медичних закладах починається з вимог до мікроклімату. Тому природньо постає питання, а які саме нормативні значення температури та вимоги до температурного режиму у таких закладах?
Охорона праці в медичних закладах з настанням періоду, коли природне тепло змінюється природним холодом і ми починаємо штучно обігрівати як свої житлові, так і робочі приміщення. Потрібно розуміти, що кожна людина по-різному сприймає навколишню температуру, вологість тощо й саме тому інженери та лікарі емпірично вивели оптимальні рівні температур, вологості, повітрообміну для створення комфортних умов у приміщеннях, де перебувають люди.
Увага!
Згідно з Державними санітарними нормами та правилами “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”, затвердженими наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248, такий фізичний фактор, як мікроклімат (температура, вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне випромінювання), віднесено до шкідливих виробничих факторів.
Отже, ці фактори не мають залишатися поза увагою інженера з охорони праці, оскільки охорона праці в медичних закладах це і є система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності (ст. 1 ЗУ “Про охорону праці” від 14.10.1992 № 2694-ХІІ).
До мікроклімату в лікарнях чи інших медичних закладах завжди були особливі вимоги. Як правило, за зразок беруть операційні лікарень, оскільки від рівня температури, вологості чи кондиціювання повітря залежить як самопочуття хірурга та його помічників, так і стан здоров’я пацієнта. Для встановлення оптимального мікроклімату в медичних закладах мають застосовуватися установки для регулювання рівнів вологості повітря та температури. Їх обслуговують працівники енергетичної служби, які мають забезпечити підтримання сталої роботи устаткування в осінньо-зимовий період, насамперед у дитячих і медичних закладах.
Основні нормативні документи, згідно з якими визначають температурний режим у медичних закладах, наведені у таблиці.
Нормативні документи, в яких встановлені вимоги до мікроклімату приміщень
Інструкції з охорони праці в медичних закладах передбачають дотримання таких нормативних вимог до температурного режиму:
Назва документу | Ким затверджено, дата, номер |
СанПиН 42-125-4437-87 “Общесоюзные санитарно-гигиенические и санитарно-противоэпидемические правила и нормы. Санитарно-гигиенические правила и нормы. Устройство, содержание и организация режима детских санаториев” | Заступник Міністра охорони здоров’я СРСР Головний державний санітарний лікар СРСР 23.11.1987 |
СанПиН 5179–90 “Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров” | Головний державний санітарний лікар СРСР 29.06.1990 |
Державні санітарні правила розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів | наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 № 172 |
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (ст. 175) | Закон України від 24.03.1999 № 548-XIV |
ДСН 3.3.6.042-99 “Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень” | постанова Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 № 42 |
ДБН В.2.2-10-2001 “Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я” | наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 04.01.2001 № 2 |
ДБН В.2.2-9-2009 “Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення” | наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 17.12.2009 № 705 (розроблено за участю Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України) |
Державні санітарні норми і правила “Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу” | наказ Міністерства охорони здоров’я України від 02.04.2013 № 259 |
Державні санітарні норми та правила “Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей” | наказ Міністерства охорони здоров’я України 01.08.2013 № 678 |
ДБН В.2.5–67:2013 “Опалення, вентиляція та кондиціонування” | накази Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.01.2013 № 24 та від 28.08.2013 № 410 (погоджено з Міністерством охорони здоров’я України, лист від 23.01.2012 № 05.01-11-16/3742) |
Державні санітарні норми та правила “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу” | наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08.04.2014 № 248 |
Державні санітарні норми та правила “Дезінфекція, передстерилізаційне очищення та стерилізація медичних виробів в закладах охорони здоров’я” | наказ Міністерства охорони здоров’я України від 11.08.2014 № 552 |
Зазначимо, що вимоги в цих нормативних документах потребують деякого впорядкування.
Так, у державних санітарних нормах та правилах “Дезінфекція, перед стерилізаційне очищення та стерилізація медичних виробів в закладах охорони здоров’я” розрахункові значення температури та відносної вологості приміщень центрального стерилізаційного відділення приймають згідно з СанПиН 5179–90. А у СанПиН 5179–90 розрахункові параметри температури для приміщень лікарень та інших стаціонарів приймають згідно з СНиП 2.08.02–89 “Общественные здания и сооружения”. ДБН В.2.2-10-2001 також містить окремі посилання на СНиП 2.08.02–89. Однак СНиП 2.08.02–89 став не чинним у зв’язку із введенням в дію ДБН В.2.2-9-99, а на зміну ДБН В.2.2-9-99 прийнято ДБН В.2.2-9-2009.
Деякі норми містять посилання на вже не чинний СНиП 2.04.05 “Отопление, вентиляция и кондиционирование”, замість якого діє ДБН В.2.5–67:2013.
Які мають бути температура і відносна вологість в основних приміщеннях медичних закладів
Щоб зорієнтувати у значній кількості нормативно-правових актів щодо нормативних значень температур і відносної вологості в основних приміщеннях медичних закладів, пропонуємо скористатися такою табличкою.
№
з/п |
Найменування приміщень | Нормативні значення | |
t, °С | φ, % | ||
1 | Приміщення для зберігання простерилізованих медичних виробів та матеріалів | не більше 20 | не більше 60 |
2 | Процедурний/ оглядовий кабінет/ кабінет щеплень закладу охорони здоров’я, що надає первинну медичну (медико-санітарну) допомогу – | 22 | – |
3 | 3 Реєстратура, довідкова кімната, вестибюль, гардеробна закладу охорони здоров’я, що надає первинну медичну (медико-санітарну) допомогу | 18 | – |
4 | Палати для дорослих хворих, приміщення для матерів акушерських відділень, приміщення гіпотермії | 20 | 55–60
|
5 | Палати для хворих на туберкульоз (дорослих та дітей) | ||
6 | Палати для хворих на гіпотиреоз | 24 | |
7 | Палати для хворих на тиреотоксикоз | 15 | |
8 | Операційні, післяопераційні палати, реанімаційні зали, палати інтенсивної терапії, пологові, пологові бокси, операційно-діалізаційні, наркозні, опікові палати | 22 | |
9 | Післяпологові палати, палати для дітей, палати для дітей із матерями | 22 | |
10 | Палати для новонароджених, недоношених, травмованих дітей; палати спільного перебування новонароджених та матерів | 25 | |
11 | Допологові, фільтри, приймально-оглядові бокси, оглядові, перев’язувальні, маніпуляційні, передопераційні, процедурні, приміщення для зціджування грудного молока, кімнати для годування дітей віком до 1 року, приміщення для щеплень | 22 | |
12 | Маніпуляційні-туалетні для новонароджених | 25 | |
13 | Кабінети лікарів, кімнати персоналу, кімнати відпочинку для хворих, які користуються процедурами водолікування та грязелікування, кабінети голкотерапії, приміщення виписки, кабінети аудіометрії, антропометрії, диспетчерські, що приймають виклики та направляють бригади, кімната для заповнення документів, кімната відпочинку диспетчерів, лікарів, фельдшерів, санітарів, шоферів, виїзних бригад, медичної статистики | 20 | |
14 | Кабінети ангіографії, процедурні рентгенодіагностичних кабінетів, процедурні та роздягальні флюорографічних кабінетів, кабінети електросвітлолікування, масажна | 20 | |
15 | Кабінети для роздягання при рентген-діагностичних кабінетах | 20 | |
16 | Барозала | 20÷26 | |
17 | Зали аптек обслуговування населення | 16 | 55–60 |
18 | Приміщення аптек | 18 | |
19 | Приміщення електрощитової (аптеки) | 15 | |
20 | Приміщення санітарно-епідеміологічні станції (СЕС) | 18 | |
21 | Спальні кімнати (палати), вітальні, приміщення культурно-масового призначення в санаторно-курортних закладах | 18 | |
22 | Виробничі приміщення (залежно від категорії робіт): | 40–60 | |
— у холодний період року | 16–24 | ||
— у теплий період року | 18–25 | ||
23 | Приміщення військових медичних установ | не нижче 20 | |
24 | Приміщення медичних кімнат дошкільного навчального закладу | 21–22 | |
25 | Кабінет фізіотерапії, масажу у дошкільному навчальному закладі | 28 | |
26 | Навчальні і спальні приміщення дитячих санаторіїв | 20–24 | 30–60 |
Примітка. Відносну вологість повітря у холодний період в палатах із механічною припливно-витяжною вентиляцією беруть за 30–50%.
В опалювальний період зростає кількість скарг як працівників медичних закладів, так і пацієнтів щодо температурного режиму. Тож знання і забезпечення цих норм сприятиме охороні праці у медичних закладах.
Головний спеціаліст
з охорони праці |
Микола Сапіга |