Штраф у 320 000 грн і нові органи контролю у сфері праці
З початку 2017р. до переліку органів, що уповноважені контролювати сферу праці, додано виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад. Штраф за недопущення до перевірки чи перешкоджання її проведенню сягатиме 100 мінімальних зарплат
Резонансні ініціативи щодо посилення контролю і відповідальності з 1.01.2017р. стали “буквою закону”. За недопущення представників контролюючого органу до перевірки або перешкоджання її проведенню підприємству, установі, організації (далі — організація) загрожує 320 000 грн. штрафу, а сам перелік контролюючих органів розширено. Право контролювати дотримання законодавства про працю делеговано органам місцевого самоврядування. І не лише на комунальних підприємствах…
Контроль у сфері праці: Держпраці ДФС ЦОВ ОМС
Перелік органів, уповноважених контролювати додержання законодавства про працю, визначає Кодекс законів про працю України(КЗпП) і відкриває його Державна служба України питань праці (Держпраці):
Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами — підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 259 КЗпП).
Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів затверджено наказом Мінсоцполітики України від 02.07.2012 № 390.
Відтак — Державна фіскальна служба України (ДФС). З метою перевірки дотримання податкового законодавства органи доходів і зборів теж мають право контролювати додержання законодавства про працю — в усіх організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування (ч. 2 ст. 259 КЗпП).
До переліку контролюючих органів з питань праці віднесено й центральні органи виконавчої влади (ЦОВ), хоча сфера їх повноважень у цій частині обмежується підприємствами, установами і організаціями, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні (ч. 2 ст. 259 КЗпП).
З 2017р. — проводити перевірки у сфері праці і накладати штрафи можуть і органи місцевого самоврядування (ОМС). Законом України від 06.12.2016 № 1774–VІІІ (далі — Закон № 1774; набрав чинності 01.01.2017) Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі — Закон № 280) доповнено відповідними нормами.
Відтепер виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад отримали повноваження щодо:
- контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;
- накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (ч. 3 ст. 34 Закону № 280).
Проводити перевірки ОМС мають право не лише в організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади (ч. 2 ст. 17 Закону № 280). Контролювати дотримання законодавства у сфері праці та зайнятості ОМС зможуть в організаціях інших форм власності та у фізичних осіб — підприємців (ФОП), які використовують працю найманих працівників (ч. 3 ст. 18 Закону № 280).
Посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, отримали право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені чч. 1–4 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 255; КУпАП).
Як зауважив законодавець, коментуючи новацію: “Оскільки ОМС краще володіють інформацією про стан дотримання законодавства про працю на території своєї територіальної громади, ніж управління Держпраці, які територіально розташовані в обласних центрах, то і позитивних результатів для працівників та державного (місцевого) бюджету від здійснення ОМС таких повноважень очікується більше”.
Закон № 280 закріпив за ОМС право проводити перевірки і накладати штрафи, але реалізувати його виконавчі органи зможуть лише після затвердження відповідного підзаконного акта.
Штраф у 320 000 грн. — за що саме?
За недопущення інспектора з праці до перевірки, створення перешкод для її проведення ще з 1995р. передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу:
Невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 1886 КУпАП).
До відповідальності за ст. 1886 КУпАП притягають посадових осіб роботодавця. Із 01.01.2017 за порушення доведеться відповідати не лише посадовій особі, а й підприємству в цілому, адже введено новий вид штрафних санкцій, що їх сплачують із прибутку.
Законом № 1774 ст. 265 КЗпП доповнено: за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні доведеться сплатити штраф у розмірі трьох мінімальних зарплат, а перешкоджання перевірці, що стосується виявлення “неоформлених” працівників чи фіктивного запровадження неповного робочого часу, потягне за собою штраф у 100 мінімальних заробітних плат (МЗП; табл.)*.
* МЗП — мінімальна заробітна плата, встановлена законом на момент виявлення порушення.
Відповідальність роботодавця за порушення у сфері праці з 01.01.2017
Порушення | Розмір штрафу | Грошове вираження штрафу,
грн. |
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | у 30-кратному розмірі МЗП, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення | 96 000 |
Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | у трикратному розмірі МЗП | 9 600 |
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | у 10-кратному розмірі МЗП за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення | 32 000 |
Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України “Про військовий обов’язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232–XII, “Про альтернативну (невійськову) службу” від 12.12.1991 № 1975–XII, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | у 10-кратному розмірі МЗП за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення | 32 000 |
Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні (абз. 6 ч. 2 ст. 265) | у трикратному розмірі МЗП | 9 600 |
Вчинення дій, передбачених абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абз. 2 ч. 2 ст. 265 (недопущення до проведення перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків, створення перешкод у проведенні перевірки) (абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | у 100-кратному розмірі МЗП | 320 000 |
Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абз. 2–7 ч. 2 ст. 265 КЗпП (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП) | в однократному розмірі МЗП | 3200 |
Аналізуючи ці норми комплексно, бачимо, що штраф загрожує роботодавцю, який перешкоджатиме перевірці, що її проводить не лише Держпраця, а й орган місцевого самоврядування…
Що ще сказати чи написати?.. Зауважу лише, що не можете ані кроку зробити всупереч закону, не зіткнувшись з відповідальністю і обов’язком, що його необхідно виконати… Будьте свідомі щодо ризиків і уникайте порушень.
Головний спеціаліст | |
з охорони праці | Микола Сапіга |