До щорічної відпустки деякі категорії працівників отримують матеріальну допомогу на оздоровлення (так звані оздоровчі).  Це держслужбовці, посадові особи місцевого самоврядування, освітяни, медики, працівники сфери культури тощо. Перелік основних категорій та розміри виплат наведено в цій статті в вигляді таблиці. Але давайте розглянемо умови, за яких отримують вказану матдопомогу.

Державні службовці

Держслужбовцям надають щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю 30 календарних днів, якщо закон не передбачає більш тривалої відпустки, та виплачують грошову допомогу в розмірі середньомісячної зарплати (ст. 57 Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII; далі — Закон № 889). Це гарантована державою виплата.

Якщо оформлюєте держслужбовцю щорічну основну відпустку повної тривалості, підготуйте наказ про виплату грошової допомоги. Заява держслужбовця необов’язкова.

Якщо держслужбовець написав заяву про надання частини щорічної основної відпустки, тоді маємо з’ясувати, коли він бажає отримати грошову допомогу. Якщо разом із цією частиною відпустки — то він повинен написати заяву про виплату грошової допомоги.

Посадовим особам, керівникам та керівним працівникам окремих держорганів, на яких не поширюється дія Закону № 889, виплачують матдопомогу на оздоровлення під час надання щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної зарплати працівника (п. 2 постанови КМУ “Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну службу” від 20.04.2016 № 304; далі — Постанова № 304). До цієї категорії працівників належать, зокрема, голови місцевих держадміністрацій та їх заступники.

Рішення про виплату та конкретний розмір “оздоровчих” ухвалюють у порядку, встановленому керівником відповідного органу, в межах затвердженого фонду оплати праці (п. 4 Постанови № 304).

Мінпраці наказом від 02.10.1996 № 77 (далі — Наказ № 77) уповноважило керівників у межах установлених фондів оплати праці та граничної чисельності працівників надавати матеріальну допомогу в розмірі середньомісячної зарплати робітникам, які обслуговують органи виконавчої влади, ОМС, прокуратуру, суди тощо (пп. “з” п. 2 Наказу № 77). До цієї категорії працівників належать:

• водії автотранспортних засобів,
• двірники,
• прибиральники службових приміщень.

Виплачувати їм матеріальну допомогу необов’язково. Тож щоб надалі не виникало запитань, у яких випадках її виплачувати, унормуйте це в локальному акті з питань оплати праці — колективному договорі чи положенні про оплату праці.

ОМС

До щорічної основної відпустки посадовим особам місцевого самоврядування надають допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу (ч. 5 ст. 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 07.06.2001 № 2493-III). Розмір допомоги не повинен перевищувати середньомісячної зарплати (пп. 3 п. 2 постанови КМУ “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” від 09.03.2006 № 268; далі — Постанова № 268).

Щорічну відпустку на прохання працівника можна поділити на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина — не менше 14 к. д. (ч. 1 ст. 12 Закону “Про відпустки” від 15.11.1996 № 504/96-ВР). Допомогу на оздоровлення надають з будь-якою її частиною. Аналогічну позицію висловило Мінсоцполітики у листі від 11.09.2013 № 10212/0/14-13/13. Якщо надаєте щорічну основну відпустку повної тривалості, заява для виплати допомоги на оздоровлення не потрібна. Підстава для розпорядження про надання допомоги — розпорядження про надання відпустки.

Не поєднуйте в одному наказі рішення про надання щорічної відпустки і матеріальної допомоги на оздоровлення. Інформація з цих наказів має різну соціальну значущість і, відповідно, різні строки зберігання — 5 та 75 років. Якщо випадково обидві розпорядчі дії поєднали в одному наказі, виправте помилку, завершуючи діловодний рік.

У випадку надання частини щорічної основної відпустки, працівник має визначитися, з якою частиною відпустки він бажає отримати допомогу на оздоровлення.

Дія Постанови № 268 поширюється і на службовців, які працюють у виконавчих органах ОМС. Вони також мають право на допомогу на оздоровлення до щорічної основної відпустки. Що ж до робітників, що обслуговують ОМС, тут керуємося Наказом № 77. Тобто матеріальну допомогу, як і в державному органі, виплачують у межах фонду оплати праці.

Бюджетна сфера

Умови оплати праці бюджетників визначає постанова КМУ “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” від 30.08.2002 № 1298 (далі — Постанова № 1298).

Уряд надав право керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, надавати працівникам матеріальну допомогу, зокрема на оздоровлення, в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік (пп. “б” п. 4 Постанови № 1298).

Профільні міністерства та інші центральні органи виконавчої влади на виконання Постанови № 1298 затвердили власні нормативно-правові акти з питань оплати праці працівників окремих галузей.

Освіта

Педагогічним і науково-педагогічним працівникам виплачують допомогу на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати), коли надають щорічну відпустку (ч. 1 ст. 57 Закону України “Про освіту” від 05.09.2017 № 2145-VIII).

Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників визначає постанова КМУ від 14.06.2000 № 963.

Матеріальну допомогу на оздоровлення вчителі отримують лише за основним місцем роботи на підставі наказу.

Медицина

Рішення про виплату матеріальної допомоги керівнику закладу охорони здоров’я ухвалює орган вищого рівня в межах наявних коштів на оплату праці (п. 1.6 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 № 308/519; далі — Умови № 308/519).

Медичним і фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів/установ виплачують допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу, коли надають основну щорічну відпустку (постанова КМУ “Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” від 11.05.2011 № 524).

Переліки лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою, молодших спеціалістів з медичною освітою у закладах охорони здоров’я МОЗ затвердив наказами від 28.10.2002 № 385 та від 23.11.2007 № 742.

Керівники закладів охорони здоров’я мають право в межах фонду зарплати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, надавати всім працівникам матеріальну допомогу, зокрема на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік (п. 5.11 Умов № 308/519). Виплату допомоги на оздоровлення керівник закладу охорони здоров’я оформлює наказом.

МОЗ і Мінсоцполітики мають різні позиції, як виплачувати допомогу медикам-сумісникам. МОЗ у листі від 16.02.2018 № 10.1-18/4185 наголошує: оскільки відпустку на роботі за сумісництвом надають одночасно з відпусткою за основним місцем роботи, матеріальну допомогу на оздоровлення виплачують лише за основним місцем роботи.

Натомість Мінсоцполітики у листі від 25.04.2018 № 673/0/101-18 зауважує: за сумісництвом із працівником укладають окремий трудовий договір, не пов’язаний з трудовим договором за основним місцем роботи. Сумісників преміюють та надають матеріальну допомогу на загальних підставах, якщо іншого не передбачають окремі нормативні акти або трудовий договір. Законодавство не обмежує виплати допомоги на оздоровлення для медичних і фармацевтичних працівників, які працюють за сумісництвом. Позиція Мінсоцполітики — працівникам, які працюють у закладах охорони здоров’я за сумісництвом, допомогу на оздоровлення можуть виплачувати на загальних підставах за рішенням керівника закладу в межах затвердженого для закладу фонду зарплати (п. 4 постанови КМУ № 1298, п. 5.11 Наказу № 308/519).

Культура

Працівники у сфері культури та педагогічні працівники закладів освіти сфери культури, які працюють у державних і комунальних закладах культури, мають право на допомогу для оздоровлення під час надання щорічної відпустки в розмірі посадового окладу (ч. 3 ст. 29 Закону України “Про культуру” від 14.12.2010 № 2778-VI).

Керівники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівники бюджетних установ, закладів та організацій культури в межах фонду зарплати, затвердженого в кошторисах, уповноважені надавати працівникам матдопомогу, зокрема на оздоровлення. Розмір виплати — максимум один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання (пп. “б” п. 3 наказу Мінкультури від 18.10.2005 № 745; далі — Наказ № 745).

Керівникам установ, закладів та організацій культури матеріальну допомогу надають за рішенням органу вищого рівня в межах наявних коштів на оплату праці (п. 3 Наказу № 745).

Працівникам державних і комунальних бібліотек виплачують допомогу на оздоровлення під час щорічної відпустки в розмірі посадового окладу/ставки зарплати (п. 3 постанови КМУ від 22.01.2005 № 84).

Підприємства приватної власності

Законодавство про працю не гарантує працівникам підприємств приватної форми власності виплату матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки. Однак ви можете передбачити додаткові гарантії у колективному договорі (ч. 3 ст. 13 КЗпП).

Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до законодавства, є обов’язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали (ч. 1 ст. 5 Закону України “Про колективні договори і угоди” від 01.07.1993 № 3356-XII; далі — Закон № 3356). Тож положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки (ч. 1 ст. 9 Закону № 3356).

Пам’ятайте про заборону дискримінації у сфері праці, коли укладаєте колективний договір (ст. 2-1 КЗпП). Якщо в колективному договорі передбачите виплату матеріальної допомоги на оздоровлення тільки посадовим особам підприємства, інші працівники можуть поскаржитися до Держпраці про порушення своїх прав. Натомість, якщо право та розмір матеріальної допомоги на оздоровлення залежатиме від стажу роботи на підприємстві, роботодавця не звинуватять у дискримінації.

Роботодавець видає наказ про надання матеріальної допомоги на оздоровлення на підставі наказу про відпустку. Умови виплати встановлюють у колективному договорі.

Насамкінець

Нормативних актів, що встановлюють право на «оздоровчі» працівникам певних сфер та підприємств, — сотні. Тут відібрано основні категорії таких працівників у вигляді таблиці. Це не вичерпний перелік.

Хто має право на “оздоровчі”