Комісія зі спеціального розслідування, її склад та обов’язки

Таку комісію створює Держпраці або її територіальний орган протягом одного робочого дня після того, як отримали від роботодавця письмове повідомлення про нещасний випадок, або за інформацією з інших джерел: органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім’ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і тероб’єднань профспілок.

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводять протягом 15 робочих днів, а в разі потреби провести лабораторні дослідження, експертизи, випробування, отримати відповідні висновки, а також додаткові пояснення від осіб, причетних до нещасного випадку, розслідування можливо продовжити до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо.

Комісія зобов’язана:

• провести засідання з розслідування нещасного випадку та опрацювати інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім’ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії;
• обстежити місце, де стався нещасний випадок, склавши відповідний протокол та розробити ескіз місця, де стався нещасний випадок і провести фотографування місця настання нещасного випадку;
• одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого (якщо є така можливість), опитати осіб — свідків нещасного випадку;
• вивчити наявні на підприємстві документи, матеріали стосовно нещасного випадку, а у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров’я для отримання медичних висновків щодо зв’язку нещасного випадку з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів або факторів важкості й напруженості трудового процесу;
• визначити вид події, що призвела до нещасного випадку, причини нещасного випадку та обладнання, механізми, транспортні засоби тощо, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку;
• визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
• визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку;
• з’ясувати обставини та причини настання нещасного випадку;
• визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом;
• встановити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
• розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам, зокрема пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;
• скласти акти за формою Н-1 у кількості, визначеній рішенням комісії (спецкомісії);
• у разі настання групових нещасного випадку скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;
• розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1;
• у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім акту за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5;
• передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства або органу, що утворив комісію (спецкомісію), для їх розгляду та затвердження;
• дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спецкомісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Аналогічні дії повинна провести комісія при розслідуванні гострого профзахворювання чи отруєння.

Нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом

Обставини, за яких нещасний випадок або гостре профзахворювання (отруєння) визнаються пов’язаними з виробництвом, є:

1) виконання потерпілим трудових обов’язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства, зокрема у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства, на яке він відряджений);

2) перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці під час виконання трудових обов’язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, зокрема в робочий і надурочний час;

3) підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства перед початком роботи та після її закінчення;

4) виконання завдань за письмовим розпорядженням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові, неробочі дні;

5) виконання потерпілим дій в інтересах підприємства, де він працює, що не належать до його трудових  обов’язків;

6) раптова смерть внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічного інсульту, серцево-судинної недостатності або порушення мозкового кровообігу під час перебування на підземних роботах або після підйому на поверхню, що підтверджено медичним висновком;

7) раптове погіршення стану здоров’я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових  обов’язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов’язкового медогляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку;

8) проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору з іншим підприємством;

9) проїзд згідно з установленим завданням і маршрутом до місця чи з місця відрядження на транспортному засобі, що підтверджується документально та відшкодовується роботодавцем;

10) використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця (безпосереднього керівника робіт).

Повний перелік підстав, за яких нещасний випадок або гостре профзахворювання (отруєння) визнаються пов’язаними з виробництвом знайдете у Порядку. Нещасний випадок визнається не пов’язаним із виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судмедекспертизи або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві

Облік нещасних випадків здійснюють:

• підприємства, органи управління та наглядові ради підприємства (у разі їх утворення) — нещасних випадків або гострих профзахворювань, аварій;
• робочі органи Фонду — усіх нещасних випадків або гострих профзахворювань, у розслідуванні яких брали участь представники Фонду.

Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися з особами, які допущені до роботи без оформлення трудового договору, ведеться роботодавцем, з яким встановлено факт перебування потерпілого у трудових відносинах. Усі нещасні випадки або гострі профзахворювання, аварії, що сталися на виробництві, реєструються у журналі реєстрації нещасних випадків на виробництві.